Вірші для читання та декламування про зиму, свято Миколая, Різдво та Новий рік
Вдягнувшись тепліше,
Морозяним ранком
Мариночка вийшла
І стала на ґанку.
— Як гарно навколо!
Все вкрилось кругом
Пухнастим та чистим
Блискучим сніжком.
У білому вбранні
Зелені ялини.
Під сніг, як під ковдру,
Сховались рослини,
Щоб їх не дістали
Морози страшні,
Щоб взимку заснути
Й ожить навесні.
Ставаймо на лижі,
Сідаймо в санчата,
Берімо коньки,
Щоб стрілою помчати!
Хай щоки щипає
Мороз жартома!
Хороша погода!
Весела зима!
Автор: Забіла Наталя
_______________________
Зелений острів
Лягла на землю біла тиша,
В новому році — все нове.
Снігами січень око тішить,
Але морозом вухо рве.
Вже поховались від морозу
Під кучугурами в садку.
Немов ведмеді у берлозі,
Кущі калини, кущ бузку.
Та як зелений острів літа,
Стоїть сосна за ворітьми,
Хоч їй і сумно зеленіти
Одній у таборі зими.
Я протоптав по білій тиші
Рипучу стежку до сосни:
Удвох нам буде веселіше
Дозимувати до весни.
Автор: Качан Анатолій
_______________________________________
Лісова ялинка
В лісі випав білий сніг,
Наступає Новий рік.
Стали думати звірята,
Як зустріть чудове свято.
- Ось ялинка зелененька,
Ні велика, ні маленька.
Ми прикрасимо її,
Заспіваємо пісні.
Білка принесла горішки,
Їжачок – гриби та шишки,
Ведмежатко – пряники
Та смачні медяники.
Дятли, снігурі й синиці
Посідали на ялинці
І сказали: «Пишну хвою
Ми прикрасимо собою».
Дуже гарна і розкішна
У звірят ялинка вийшла!
Автор: Паронова Віра
______________________________
Зима ось-ось прилине
Пов'яли пишні квіти,
Затих осінній сад.
Туманом ліг на віти
Холодний листопад.
Повільно на світанні
Бреде він у степах,
Де листячком останнім
Легкий мороз пропах.
В полях затихли луни,
Замовкли трактори,
А над зеленим руном
Розносяться вітри.
Зима ось-ось прилине,
В снігах засне земля,
І пісня хуртовини
над нею загуля.
Навстріч вітрам крилатим
В долину до ріки
Із гірки на санчатах
Помчаться малюки.
Автор: Мегелик Дмитро
Сніжинки
Пролітають біленькі сніжинки
І сріблясто на сонці блищать.
Мамо, мамо, чому я сніжинки
Не умію ніяк упіймать?
Вже здається, що ніби й спіймаю,
А відкрию долоню: нема!
Лиш водичка з долоні стікає.
Лиш водичка в долоні сама.
Каже мама здивовано доні:
— А чи знаєш, чому це так є?
Бо у тебе тепленька долоня,
А сніжок від тепла розтає.
І помислила доня хвилинку,
Рукавичку наділа свою.
— Мамо, — каже, — тепер я сніжинку
Вже напевно, напевно, зловлю!
Автор: Кузьменко Світлана
____________________________________________
Є на світі свят багато
Урочистих, визначних,
Але Миколая свято
Найприємніше із них.
Миколай святий – не казка,
Це не Дід Мороз, о ні.
Миколайчику, будь ласка,
Ти приходь до мене в сні.
Під подушку я загляну,
Рано-вранці посміхнусь.
Подаруночки дістану,
Миколаю поклонюсь.
Подаруночки – це свято,
Та я молю не про те,
Бережи матусю й татка,
І хай рідний край цвіте.
Люблять діти Миколая,
Шану кожен віддає.
Хто в мольбах його благає,
Всім він поміч подає.
Через нього Божа ласка
З неба сходить до людей.
Миколайчику, будь ласка,
Завітай до всіх дітей.
_____________________________________
Хто всім бідним помагає?
Хто добра не забуває?
Миколай!
Будьте ж, діти, завжди чемні,
Помагайте тим, хто темний,
Тим, хто впав, подайте руку,
Не вважайте то за муку.
Любіть маму, любіть тата,
Діда, бабцю, сестру, брата
І любіть свій рідний край –
Вас полюбить Миколай.
Подарунки приготує,
Всіх вас ними почастує.
Треба лиш не забувать –
Бога й рід свій шанувать.
______________________________________
Під Миколаєм святим, у куточку,
Я черевика свого залишу
І всі побажання свої на листочку
Дуже старанно йому напишу.
Тихо молитву на ніч прочитаю,
Знаю, він чує, десь поруч стоїть.
Я йому пошепки пообіцяю
Слухатись маму і Бога любить.
В ліжечко тепле ляжу швиденько
Очі закрию і буду чекать.
Знаю він ходить тихо-тихенько
В час, коли діти вже солодко сплять.
Скрипнуть тихесенько двері в кімнату…
Може, це сниться, а може і ні?..
Вранці ж дивлюсь – в черевичку багато,
Дуже багато дарунків мені.
_________________________________________
Ще ніхто його не бачив,
Та у ліжечка дитячі
Він кладе під подушки
Подарунки і книжки.
Хочу я побачить чудо
І сьогодні спать не буду.
Довго-довго я не спав:
Все чекав, чекав, чекав…
Починаю вже дрімати…
Миколай зайшов в кімнату,
Він схилився наді мною
І лоскоче бородою.
Щось тихесенько шепоче.
Хочу я відкрити очі,
Та не можу, мабуть, сплю.
Миколая я люблю!
***
Святий Миколаю,
Я тебе благаю:
Пошли щастя й світлу долю
Козацькому краю.
Дідусь і бабуся –
Щоб були здорові,
Татусь і матуся –
Щоб жили в любові.
Усім добрим діткам
Принеси гостинці
І подаруй Божу ласку
Кожній сиротинці.
___________________________________________
В цю ніч святу не чутно мови –
Лунає тільки Коляда.
Це – символ вічної любові,
Яку Господь нам щедро дав.
Народження Ісуса-Сина
Ми славимо у небесах
По всіх кутах і закутинах,
Далеких селах і містах.
Природа ніби оживає
І відбуваються дива.
Повсюди радісно лунають
Прадавні святочні слова:
– Щоб в ніч Різдвяну вашу хату
Не оминала Коляда,
Щоб статки множились багаті,
Щоб дім обходила біда!
Величним кантом "Бог предвічний"
Небесний задзвенів метал.
Співають Ангели над ніччю
Врочистий Господу хорал.
__________________________________________
Хто це стукає в оселю?
Це – колядники веселі!
Із яскравою звіздою,
Із гучною колядою!
З Новим роком всіх вітають!
Господарів величають!
Зичать добрих урожаїв,
І здоров'я всім бажають!
І достатку у родині,
Миру, щастя Україні!
Ти колядників стрічай,
Їм гостинців в торбу дай!
Хай святе Різдво вітають,
Веселяться та співають!
____________________________________________________
Були ми у лісі
І там на ялинці
Для звірів лишили
Різдвя́ні гостинці.
Для білки – горіхів
Смачненьких торбину,
Для зайця – велику
Солодку морквину.
А поряд на гарний
Біленький пеньочок
Ми сіна для лося
Поклали жмуто́чок.
Для лиски – ковбаску,
Синичкам – зерняток,
Гостинців для всіх
Ми лишили багато.
Аж бачимо – вуха
Стирчать у ялинці,
Сіренькі, гарненькі,
Немов на картинці.
І хтось там зітхає
І хлипає гірко:
Повісьте й для вовка
Гостинчик на гілку.
___________________________________________
Білий сніг летить у простір.
Золотих листків нема.
Це до нас прийшла у гості
молода, як цвіт, зима.
– З Новим роком! З Новим роком! –
Дід Мороз, привітним оком
підморгнувши дітворі,
став з ялинкою у дворі.
З подарунками торбину
перекинув через спину.
Здрастуй, криго синіх рік!
Здрастуй, свято Новий рік!
Білий сніг летить, як пух,
на ялинку, на кожух,
на обличчя, на чоло,
щоб нам радісно було!
________________________________________
Ось ялинка на узліссі,
Новорічне свято в лісі.
Згуртувались звірі в коло,
Прикрашають все навколо:
Заєць вішає морквину,
Їжачок несе калину
Вовк ліхтарики приніс,
Кольорами грає ліс.
Білка вішає для втіхи
Позолочені горіхи.
Ведмежатко – пряники
Та смачні медяники.
А лисиця-витівниця
Тільки ходить та гордиться:
– "Святкувати нам вже час,
З Новим Роком, друзі, вас!"
___________________________________________
В новорічну ніч казкову
Зичу долю вам шовкову,
Щоб в любові й добрі
Проживали усі дні!
Щоб у вашій в оселі
Празники були веселі,
Щоб у кожному куточку
Музика лилась дзвіночком!
***
Вас вітаю з Новим роком!
Хай невпинним тихим кроком
Білий та пухнастий сніг
Щастя сипле на поріг!
Хай у Вас збувається
Все, чого бажається!
Хай здоров'я не покине
І добробут в хату лине!
_________________________________________
Усе засипав білий сніг.
А з ним – відлига на поріг.
І ми у дворі, де я живу,
Зліпили казку снігову.
Ось ведмідь – товстий дивак –
Сніжку пробує на смак.
Ось вовчисько-м'ясолюб
Зирить взять кого на зуб...
Ось лисичка гостровуха
Гороб'ячий щебет слуха.
Ось зайчиська куцохвості
Всіх запрошують у гості.
А оце – сніговик,
В цілім світі мандрівник.
В капелюх його вберем,
Буде в нас він казкарем!
_______________________________________
Наталя Карпенко
На порозі - Новий рік!
А на вулиці сніг! І летить, і кружляє в таночку,
І сідає до ніг, і цілунками тулиться щік!
Це хазяйка зима зодягає святкову сорочку,
На порозі стоїть Новий рік! Новий рік! Новий рік!
У домівках вогні, мерехтять ліхтарями ялинки.
За святковим столом ми чекаємо дива щорік.
Відраховують час стоголосі секунди й хвилинки,
На порозі стоїть Новий рік! Новий рік! Новий рік!
Новорічне
Як Новий рік святкує нічка?
Глядить прямісінько у річку.
Смереки, сосни і ялини
Навколо річки-скатертини.
Їх гілки-рученькі яскріють -
Про чудо Новорічне мріють.
А в небі Місячний ясир
Зіркам наказує:" Мерщій!"
І вітер рученьки хитає:
На гілку зіронька сідає.
У Новорічну дивоніч
Вже й сон покинув теплу піч,
І видноколо дивувалось
Як сосни в зорі повбирались!
______________________________________
Анатолій Качан
Гість зими
Ось і знову зима білоброва
Побілила поля і хати,
Заквітчала у іній діброву,
Через річку наводить мости.
Поспішає зима, поспішає,
Підганяє мороз, холоди:
Скоро, скоро з далекого краю
Рік Новий завітає сюди.
Під кружляння веселих сніжинок
Почали готуватись і ми,
Щоб зустріти при світлі ялинок
Найдорожчого гостя зими.
__________________________________
Любов Забашта
СНІГУРОНЬКА
Я снігуронька маленька,
Народилася в сніжку,
Вишивала мені ненька
Зіроньки на кожушку.
Мій дідусь приніс дарунки,
Його звати Дід Мороз,
В нього є цукерки в клунку,
І зайчисько, й паровоз.
В нього є всього багато:
І лисичка, і ведмідь,
І санчата-гринджолята,
Гляньте, онде він стоїть!
Він моргне веселим оком
І зайчисько піде скоком,
І ялинка-золотинка
Закружляє ненароком.
Прийде з лісу вовчик сірий,
Під ялинку зайчик — скік!
Будуть з нами разом звірі
Зустрічати Новий рік!
_________________________________
Іван Нехода
ДІД МОРОЗ
Я — Мороз, Червоний Ніс,
Я ходив сьогодні в ліс,
Я пакунки-подарунки
У торбині вам приніс.
Я бував по всіх усюдах,
Їздив верхи на верблюдах,
По морях і ріках плавав
На великих пароплавах,
Всю країну обійшов —
І до вас оце зайшов
По дорозі, ненароком,—
Привітати з Новим роком!
Комментариев нет:
Отправить комментарий