Виправдання поз,  місця дії та заданих рухів

Виправдання пози та місця дії

Кожний учасник вправи по знаку ведучого (ляск в долоні) приймає яке-небудь положення (позу), не вигадуючи його завчасно, а як вийде: найнесподіваніше, нехай навіть безглузде положення. Потім, не міняючи взятого положення (пози), перевірте себе: м’язово звільніться, тобто залиште тільки необхідну ї достатню енергію для даної пози.

 

І, нарешті, постарайтесь цю позу виправдати. Що визначає термін (названня) "виправдання"? Ми підходимо тут до центрального питання, до самої суті нашої роботи на сцені, оскільки в основі всього того, що відбувається на сцені, як ви далі побачите, повинно лежати виправдання.

Повертаємось до взятого нами по ляску руху. Припустимо, він полягає в тому, що ви підняли обидві руки догори.

 

Зробили ви цей рух випадково, не вигадавши його заздалегідь, так би мовити, несподівано для самого себе. Тепер постарайтесь придумати, уявити з якою метою цей рух міг би бути зроблений в житті, або яка причина в житті могла б викликати у вас цей рух. Скажемо, ви підняли руки до гори, щоб розправити білизну, що висить на дворі на мотузці, або щоб підхопити корзину, що падає з верхньої полиці вагона. І коли ваша уява підкаже вам вірний сенс доцільності зробленого вами руху, ось тут цей рух, положення (поза) будуть виправдані. Таких цілей, що виправдовують один і той же рух, може бути знайдена яка завгодно кількість.

 

Ви вже не просто будете стояти з піднятими вгору руками, а вам буде потрібне це положення для певної мети — для підтримання уявлюваної корзини, що падає. Тепер, знайшовши виправдання, ви самі відчуєте (і ведучий вправи побачить) різницю між невиправданим і виправданим рухом.

 

В першому випадкові (по ляску) воно буде наче недоцільним, в другому (після знайденого виправдання) воно стане доцільним, зрозумілим.

 

Виправдань на кожний рух можна знайти скільки завгодно. Чим ближче вони відповідають взятому по ляску рухові, і чим легше спадають на думку тому, що робить вправи, тим краще.

 

Виконаною вправу можна вважати тоді, коли поза з знайденим виправданням повторена переконливо, природно, не формально, як було по ляску, а органічно, вмотивовано, осмислено, коли вона наповнена знайденим змістом, тобто виправдана.

 

Виправдання заданих рухів

 

Далі ідуть вправи на виправдання заданих рухів. В цьому випадку керівник сам пропонує кілька рухів, бажано 3 — 4, які повинні іти один за одним, але також не придуманих заздалегідь. Наприклад, керівник каже: підняти праву руку вгору, зробити крок назад і доторкнутись рукою до підлоги.

 

Ви пророблюєте ці три рухи формально, без виправдання, потім, знайшовши виправдання, зв’язавши їх доцільністю, єдністю обстановки намагайтесь повторити так, щоб було зрозуміло з якою метою і з яких причин ви дані рухи робите, тобто виправдайте їх.

 

Скажемо: 1) трясете дерево, 2) відступаєте, щоб розглянути, що з нього впало 3) нахилившись, піднімаєте.

 

Або: 1) дістаєте з полиці банку, вона падає і розбивається, тому ви 2) відступаєте і 3) підбираєте черепки.

 

Або ви пишете масляними фарбами картину: 1) робите угорі мазок (хмару) 2) відступаєте поглянути, що вийшло, 3) нахиляєтесь, щоб промити пензель.

 

Словом, ви бачите, що і в цьому разі виправдань може бути знайдено скільки завгодно.

 

Всі рухи повинні, як уже було сказано, виходити по ляску ведучого мимовільно, випадково. Ні в якому разі не можна придумувати заздалегідь і брати штамповані рухи, танцювальні "па" тощо. Взагалі не слід виправдовувати рухи тим, що "я танцюю", або "граю в яку-небудь гру". Уникайте також виправдань психологічних: "злякався", "зрадів" тощо.

 

Шукайте по можливості більш конкретних виправдань, зв’язаних з фізичною доцільністю даного руху, з предметами — фізичними об’єктами, конкретною обстановкою.