Логіка поведінки дійової особи

 Підготовка художнього твору до читання та використання в ній засобів логіко-емоційної виразності 

    Оволодіння технікою мовлення та засобами інтонаційної виразності є важливою складовою до успішного дикламування  художнього твору чи своэъ ролі, але цього недостатньо. Для правильного вибору прийомів та засобів необхідно провести кропіткий аналіз тексту, осмислити його, визначити мету читання. 
    У підготовці твору до виразного читання ролі виділяються такі основні напрями, як літературознавчий і виконавський аналіз тексту 

  Аналіз тексту 

    Твір уважно прочитується, визначається його жанр, тема («про що йдеться») та ідея (головна думка). Це необхідно для правильного розуміння задуму автора і подальшого визначення мети читання. Адже, не зрозумівши глибинного змісту твору, неможливо «озвучити» його правильно: «Основне зерно мистецтва художнього слова і весь сенс його міститься не в дикції, не в голосі і навіть не в грамотному розборі фрази чи частини твору, а в умінні правильно трактувати цей твір, тобто, пізнаючи ідею автора, насичувати її своїм, кровним, активним дієвим відношенням»  

     Ідея твору розкривається через систему образів, серед яких найважливіше значення мають дійові особи: саме через них автор передає свої думки, почуття, світосприймання, ставлення до дійсності. Конфлікт між дійовими особами є серцевиною твору: зрозумівши мотиви дій героїв, ми наблизимося до розкриття ідеї. 

    Саме тому необхідно максимально ясно уявити собі кожного героя (його зовнішність, вік, характер, манеру поведінки, навіть попередній досвід життя), що допоможе зрозуміти мотиви його вчинків, висловлювань, стосунків з іншими дійовими особами, місце і значення в творі. Тільки за умови правильного виконання цього аналізу можна знайти вірні засоби для передачі («малювання голосом») конкретних образів. 

 Визначення мети читання

     Осмисливши художній твір – його ідею, систему образів, обставини, де проходить дія, – можна визначити мету читаний. 

Для чого читається твір? 

Чим схвилювати, зацікавити слухачів, які викликати емоції?

 Головну мету звичайно   називають «надзавданням», або виконавським завданням. Вона кристалізується поступово, в процесі дійового аналізу, тому що кожний епізод працює на неї, конкретизує, підкріплює.

     Кожна частина сюжету, що має логічну завершеність, відокремлюється логічною паузою. Це дає слухачеві можливість краще зрозуміти і відчути прочитане, а виконавцеві – настроїтись на подальше читання. 

    Аналізуючи кожну частину, тексту, треба вирішити такі завдання: —зрозуміти і розкрити внутрішню логіку подій чи опису (підтекст – те, про що прямо в тексті не говориться, що відчувається за словами як особлива емоційна оцінка, яка визначає сутність думки автора), вибрати тональну емоційну характери стику; —визначити головну думку частини, дати їй умовну назву (можна для цього вибрати цитату з тексту). 

    Заключна фраза часто несе особливий підтекст. Тому читати її треба досить уповільнено, вагомо, після неї робити велику паузу, щоб дати можливість слухачам пережити почуте, подумати над ним. Такий аналіз допомагає сформулювати мету читання, або виконавське завдання, для кожної частини тексту.