Вправи на дикцію.

Вправа 1. Вправи доцільно розпочинати з артикуляційної гімнастики (розвиток нижньої щелепи, губів, язика). Вона допоможе розвинути мовний апарат, підготувати його до виконання всіх наступних вправ на дикцію.

1. Розкривайте й закривайте рот, опускаючи нижнюю щелепу приблизно на два пальці, але без напруги, м'яко. Язик у роті повинен лежати плоско, торкатися кінчиком нижніх передніх зубів. Проробіть це кілька разів підряд (6—8) не поспішаючи.

 

2. Злегка розкрийте рот. На зуби натягуйте губи так, щоб вони аж вгиналися всередину, і після цього вільно відпускайте їх (8—10 разів).

3. Витягніть губи щільно трубочкою вперед, як на вимову у, і тут же активно розтягніть їх у сторони, як на усмішку, не оголюючи зубів (6—8 разів).

4. Губи витягніть трубочкою вперед. Робіть ними кругові рухи праворуч, потім ліворуч. Нижня щелепа при цьому нерухома (6—8 разів ліворуч, 6—8 — праворуч).

5. Розкрийте рот, правильне положення язика таке: лежить плоско, кінчик злегка торкається нижніх передніх зубів. Потім переміщуйте його кінчик до верхніх передніх зубів, не рухаючи нижньої щелепи, а від них до піднебіння. Можна при цьому вдаряти ним об зуби, піднебіння (до 10 разів).

Таку гімнастику проробляйте щоденно, протягом двох тижнів.

Вправа 2. Вимовляйте весь звукоряд голосних на одному зв'язному звучанні досить повільно. Спочатку мовчки, потім пошепки і нарешті вголос на найкращій ноті натурального тону.

Схема. Видих на п-ф, пауза, швидкий вдих, вмова і-и-е-у-о-а (вдих); и-у-а-і-е-о (вдих); е-о-і-у-а-и (вдих); у-и-а-е-о-і (вдих); о-і-у-и-а-е (вдих); а-е-о-і-у-и (вдих).

Вправа 2. За такою ж схемою і в такому самому порядку зміни звукоряду вимовляйте йотовані голосні: ї-ю-є-я-ю-ї-я-є (вдих); є-я-ї-ю-я-є-ю-ї (вдих); я-ї-ю-є-ї-ю-я-е (вдих); ю-ї-е-я-ї-є-я-ю (вдих).

Вправа 3. За такою ж схемою вимовляйте сполучення голосних з йотованими: і-ї, і-є, і-ю, і-йо, і-я (вдих); и-ї, и-є и-ю, и-йо, и-я (вдих); е-ї, е-є, е-ю, е-йо, е-я (вдих); у-і» у-є, у-ю, у-йо, у-я (вдих); о-ї, о-е, о-ю, о-йо, о-я (вдих); а-ї, а-є, а-ю, а-йо, а-я (вдих).

 

Вправа 4. Вимовляйте, чергуючи дзвінкі й глухі приголосні б-п; в-ф; г-к; г-х; д-т; дж-ч; дз-ц; ж-ш; з-с (5—6 разів).

Вправа 5. Вимовляйте кожну приголосну (б, в, г, д, дж, дз, ж, з, к, л, м, н, п, р, с, т, ф, х, ц, ч, ш, щ) по одному разу в сполученні з голосними: бі-би-бе-бу-бо-ба; ві-ви-ве-ву-во-ва і т. д.

Повторіть вправу, ускладнивши її: біббі-бибби-беббе-буббу- боббо-бабба; віввІ-вивви-вевве-вувву-вовво-вавва і т. д.

Вправа 6. Читайте скоромовкою. Глибоко вникніть у зміст,. розподіліть дихання. Читайте спочатку по складах, потім повністю. Темп повільний з поступовим перехол дом за кількістю разів вимови до швидкого. Вимова — мовчки, пошепки і, нарешті, вголос.

Приклади скоромовок.

Був бичок тупогуб, тупогубенький бичок, у бичка губа була тупа.

 

Летів горобець через безверхий хлівець, та вхопив гороху без червотоку, без червоточини, та й пурх — полетів.

 

Водовоз віз воду з водопроводу.

 

На дворі трава, на траві дрова. Не рубай дрова на траві двора.

 

Ти, малий, скажи малому, хай малий малому скаже, хай малий теля прив'яже.

 

Сів шпак на шпаківню, заспівав шпак півню: так як ти, не вмію я, ти не вмієш так, як я.

 

Босий хлопець сіно косить, босі ноги роса росить.

                                         

Хитру сороку спіймати морока, а на сорок сорок —, сорок морок.