Вправи з акторської майстерності

Акторська  майстерність

1. Перший вірш читати чітко вимовляючи слова і звуки, ритмічно та емоційно:
КУДИКАЛО

Кудлате Кудикало
Білим світом никало.
“Куди? Куди?..” – питалося.
Нікуди не дісталося.
Ні туди і ні сюди.
Лиш набралося біди.

Було б же ж не кудикати,
Білим світом не никати.
Краще власний дім глядіти,
З своїм серцем гомоніти.
Серце напрямок дає.
Все, що треба, в йому є.

2. Скоромовка: 

бабин біб розцвів у дощ — буде бабі біб у борщ

використовуємо цю скоромовку замість тексту чи слів
- вихваляємось 

- засмучені

- радіємо






- говоримо в швидкому темпі
- ще швидше
________________________________________________________________________

3. Додаткові скоромовки:

-В сіренької горлички туркотливе горлечко.

- Жовтий жук купив жилет,
Джемпер, джинси та жакет.

Завдання: 

- прочитати повільно, чітко вимовляючи кожний звук 

- поступово прискорювати темп, слідкувати за чіткістю вимовляння 

- ділимось секретом (тихо, але емоційно) 

- обурені, розказуєте, що так не можна робити (спочатку перша, потім друга скоромовка)

-  розказуємо дуже смішний  випадок, але від сміху робимо паузи

- а зараз ви строга вчителька і повчаєте своїх учнів

 _____________________

4. Прочитати вірш в голос. Створити  голосом  настрій, емоції та продемонструйте дії героїв

Кольорова корова

Відпустив Юрко корову
Погуляти у діброву.
Йшла корова під мостом‚
Розганяла мух хвостом.
Як напаслася в діброві –
Молоко несла Юркові.
Йшла‚ пихтіла‚ як вулкан‚
Терлась боком об паркан
І сама того не знала‚
Що паркан пофарбували.
Повернулася корова
На подвір’я кольорова.
– Та це ж здорово! Чудово! –
Раптом вигукнув Юрко. –
Раз корова кольорова‚
Кольорове й молоко!

Прочитати емоційно, виділити інтонаційно кожного героя, показати їх характер та реакції на дії.

ТРИНАДЦЯТИЙ ТРАМВАЙ У тринадцятім трамваї завиває бегемот. А чого він завиває? Весь трамвай про це вже знає: бегемоту ненароком тицьнув хоботом у   око необачний слон — і от завиває бегемот! Величезний, наче шафа, так реве він, що жирафа утягнула шию вмить і як гаркне: — Тихо! Цить! — Не кричіть! — кричить папуга. — Гей! Замовкніть! — рявка друга. — А чого ви кричите? — носоріг гука на те. Тут і лев здійняв тривогу, бідолаха теж завив — хтось в гармидері на ногу ненароком наступив! У тринадцятім трамваї верещить і завиває, гарка, лається, реве все живе... Був і я в трамваї тім, але їхав зовсім трішки: щойно зміг — одразу втік і пішов додому пішки...