Сценічне спілкування. Імпровізація.
Етюди на спілкування з імпровізацією тексту.
Домашнє завдання було у вас – продумати діалоги з різних близьких для вас тем: улюблена гра, фільм, книга, шкільні пригоди.
Заняття наше ми назвемо, як кінофільм «Один день із життя…». На «екранах» ми будемо вивішувати уривки із сценарію, а в кінці заняття переглянемо фотокадри, які зроблять наші гості.
Починаємо?!
Для початку зробимо розминку:
«Потягусі»-підняти руки вгору, « потягусі» до кінчиків пальців
«Сонна голова. Сонний рок-н- рол»
«Позитивний струм» - напруження та розслаблення м’язів.
« Залізні чоловічки», розслабити м’язи на рахунок 8
« Розмалюєм світ» - вправи для рук, плечей, тулуба.
«Стіна, відкрити двері, силачі»
Артикуляційна гімнастика - «Дивлюся в дзеркало»
Основна частина.
На сцені не буває моментів, коли артист ні з ким не спілкується. Не буває таких моментів і в житті.
Сценічне спілкування - взаємодія, взаємозв'язок партнерів на сцені. Встановлюється такий зв'язок, коли при щонайменшій зміні поведінки одного з партнерів має змінитися поведінка іншого. Обидва знаходяться під впливом і самі впливають.
Схема сценічного спілкування: посилаю думку словом, дією, поглядом --- стежу за тим, як її сприймає партнер, цікавлюся оцінкою --- сприймаю відповідну думку партнера --- оцінюю її --- посилаю у відповідь нову думку.
Приклад етюду на спілкування, в якому також можна використовувати текст, або імпровізувати з діями
Дуже цінно, коли актор не говорить, а глядач все розуміє!
Вправа «Розмова очима - сварка, сум, радісна новина»
Ми не можемо виконувати цю вправу не імпровізуя.
Імпровізація (від лат. Іmprovisus – несподіваний, раптовий) – витвір мистецтва, який створюється під час процесу виконання, або, власне - процес його створення.
Кожний з нас часто стикався з темою «Імпровізація» не тільки під час виступу, але й у повсякденному житті. Наведіть, будь ласка, приклади.
Прийшов час використати на практиці, набуті знання.
Етюд, як ми знаємо, це вправа, яка допомагає нам розвивати свою акторську майстерність. Акторські навички потрібні в повсякденному житті. А володіння ними робить відкритим до спілкування, переконливим, дозволяє спілкуватися з будь-ким на будь-які теми. Бути виразним — емоційно і словесно, запам’ятовуватися. Аби цього досягти, достатньо розвинути свою природну артистичність, позбавитися затисків — внутрішніх і тілесних, страху сказати або зробити щось не так.
Отже, етюд на імпровізацію - це завжди невеликий відрізок життя створений уявою, який базується на запасі спостережень і живими почуттями виконавця, тобто - дієвий епізод.
Головне в ньому відтворити дієвий рух. Якась подія взята окремо і зіграна стає етюдом. Тобто - це маленька історія з логічним початком і кінцем.
Для цього нам потрібно розбитися на пари.
У вас було завдання придумати свій невеличкий сюжетний діалог. Будьте готові до того, що я вноситиму свої корективи у дію ваших персонажів. Один починає телефонну розмову, а інший підтримує.
Хід вправи: Вихованцям пропонується використати елементи свого одягу для створення різноманітних образів. Під час діалогу персонажів педагог змінює сюжетний підтекст. Наприклад: однин з персонажів починає гикати, чи задихається, чи засинає, чи втрачає голос, чи заїкається, чи страждає амнезією. Студійці повинні викрутитись з запропонованих обставин.
Етюд «Телефонна розмова» з імпровізацією тексту
Комментариев нет:
Отправить комментарий