Тренувальні вправи
(контроль за глибиною дихання)

  Це завдання можливо виконати якісно тільки після того, як попрацюєте над вправами, які я вам написала нижче (вправи 1- 5). Тренування дихального апарату, та контроль за глибиною дихання - є невід"ємною частиною сценічного мовлення. 

Основна вправа: Читайте байку мовчки 2—3 рази підряд, потім голосно 2—3 рази підряд щоденно, аж поки дихання не підкориться вашій волі. Повітря вдихайте тільки у місцях, позначених двома вертикальними рисками. Перед повноцінним непомітним вдихом зайве повітря скидайте на п-ф. У місцях, позначених однією вертикальною рискою, витримуйте односекундну мовчанку без добирання повітря.

Вовк і Кіт (Байка)

 В село / із лісу / Вовк забіг... Не думайте, що в гості, браття! // Ні, / в гості Вовк не забіжить; / а він прибіг, / щоб де-небудь сховаться: / проклятий люд / з собаками настиг...// І рад би Вовк / в які ворота вскочить, / та лишенько йому: / куди не поглядить — / усюди Вовченька недоленька морочить,— / хоч сядь / та й плач; // ворота, як на те ж, / кругом усі заперті, / а дуже Вовкові не хочеться умерти / (бо ще він не нажився, бач!),/ а гірше од людей / — од видимої смерті... // Коли глядить — / - на загороді / Кіт сидить, /на сонечку мурликає — дрімає. // Підскочив Вовк / і до Кота мовляє: // '—Котусю-братику! / Скажіть мені скоріше Хто із хазяїнів отут усіх добріше? // Я хочу попрохать, /щоб хто мене сховай/ на сей недобрий час. // Я б у пригоді став/ Чи чуєш гомін той? / (Л. Глібов)

ВПРАВИ:

Вправа 1. Тримаючи праву руку на верхній частині живота, а ліву – на нижніх ребрах, виконати такі вправи:

1. Видихнути з легень повітря (губи “трубочкою”).

2. Вдихнути через ніс на рахунок 1–2–3 (діафрагма опущена, верхня частина живота напружена).

3. Розширити грудну клітку, розсуваючи ребра (1 сек.).

4. Підтягти нижню стінку живота (1 сек.).

5. Затримати дихання (1 сек.).

6. Видихнути через рот 1–2–3–4–5.

7. Зробити короткий вдих ротом і носом, видихнути на рахунок 1–2–3–4–5, знову короткий вдих – видихнути на рахунок 6–7–8–9–10, вдих-видих 11–12–13–14–15, вдих-видих 16–17–18–19–20. Повторити кілька разів. Поступово повітря можна затримати довше, видихаючи на рахунок 1–7, 8 ..., домагаючись, щоб вистачило повітря на такий і довший рахунок.

Вправи 2.

1. Пряма, вільна поза, руки – на нижні ребра, по обидва боки грудей; дихаєте легко й регулярно: 5 сек. – вдих, 5 сек. – видих. Цей рух має поширюватися на грудну клітку й живіт. Поступово доводите вдих і видих до 10 сек. Вправу виконуєте 10 і більше разів в день, дбаєте, щоб не було різких поштовхів.

2. Поволі крутите головою коловим рухом (чергуєте рух: зліва-праворуч, справа-ліворуч), нагинаєтеся вперед і видихаєте. Різко викидаєте руки і плечі вперед. Потім видихаєте, поволі розширюючи груди, перегинаєтесь назад.

3. Наповніть легені повітрям якомога швидше, але не судорожно, тягніть а-а-а… на висоті, яка для вас можлива, поволі й рівномірно виштовхуючи повітря (10 сек.). Вслухайтеся у звучання, яке має бути стійким до кінця. Повторююте по 5 хв. один-два рази в день, збільшуючи тривалість звучання до 20–30 сек. Економте дихання, залишайте достатній запас повітря.

4. Тягніть а-а-а…, але міняйте силу звучання. Починайте тихо, поступово нарощуючи звук, а потім понижуйте до повного завмирання. Вправу робіть кожного дня, поки звук не стане стійким, довгим, слухняним. Робіть і навпаки: починайте зі сильного звучання, знижуючи його поволі, а потім нарощуючи.

Вправи на вироблення вмінь керувати роботою дихального аппарату.

Вправа 3. Ляжте на спину, долоню лівої руки покладіть на ділянку тіла між грудною кліткою і животом.

1. Зробіть спокійний, плавний, проціджений через активні пружні губи видих на п-ф. Видих повинен бути тільки в нормі природних потреб і не раптовий, а плавний, ніби ви дуете на полум'я, а воно не гасне, тільки відхиляється, щоб не дати розслабитися м'язам.

2. Не поспішайте з видиханням. Витримайте паузу настільки, наскільки цього потребує природний процес дихання.

3. Плавно, спокійно, через ніс вдихніть. Не поспішайте із видиханням. Затримайте на секунду повітря.

4. Видихніть на п-ф, але значно довше, ніж на початку вправи. Під час виконання вправи простежте за активним рухом діафрагми. Якщо при вдиханні рука, що лежить на животі, піднімається, а при видиханні опускається, — рух діафрагми активний. Якщо ж піднімання чи опускання руки маловідчутне — рух діафрагми неактивний і його необхідно посилити. Для цього повітря слід не видихнути, а видмухнути на п-ф і не зразу, а ривками, ніби гасите кілька свічок (2—3). Такий процес можна повторити декілька разів як першу вправу на закріплення надійного руху діафрагми. Вправу доцільно проводити протягом кількох тижнів двічі на день, повторюючи 2—3 рази підряд. Після цього можна перейти до вправ стоячи. Стояти треба рівно, спокійно: м'язів не напружувати, але й не до кінця розслаблювати. Для самоконтролю одну руку необхідно покласти на живіт, другу — на нижні ребра.

 

Вправа 4. Станьте рівно, спокійно, м'язів не напружуйте, але й не до кінця розслаблюйте. Для самоконтролю руку покладіть, як у першій вправі.

1. Видих на п-ф.

2. Вдих на рахунок (усно) 1—3 за допомогою активного руху м'язів діафрагми, міжреберних м'язів і косих м'язів живота. Під час повторення таких вправ цей рахунок можна збільшити до 5—6.

3.Затримка на секунду.

4. Видих на п-ф.

Повторіть вправу 3—4 рази.

Вправа 5. Проводиться за зразком попередньої з деякими варіантами.

1.Видих на п-ф.

2.Пауза.

3.Вдих на рахунок 1—5.

4.Затримка на рахунок 1—2.

5.Видих на один із звуків ф, с, ш, р, ж, з, х, ц.

Вправи проводьте 2—3 рази на день протягом кількох тижнів, аж поки не виробиться навик комбінованого (грудно-черевного) дихання. Не забувайте, що видих повинен бути значно довший за вдих.

Вправи на скорочення вдиху і подовження видиху потрібно проводити 2—3 рази на день протягом місяця, а то и більше. Засвоєння їх залежатиме від індивідуальних здібностей того, хто вправлятиметься. Раніше, ніж розпочати ці вправи, треба перевірити місткість робочого повітря в легенях. Робімо це так: Г. Паламарчук «Чому веселими звуться», А. Костецький «Рукавички».